Сторінка практичного психолога

Посада: практичний психолог

Освіта: повна вища

Закінчила Національний Авіаційний Університет, Гуманітарний Інститут, Кафедра психології  та соціології.

Спеціальність: «Психологія»

Кваліфікаційний рівень: спеціаліст другої категорії

Педагогічний стаж: 5 років

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

Пам’ятка для батьків

Вікові страхи у дітей дошкільного віку

Діти до шестирічного віку живуть у значно більш непередбачуваному та емоційно напруженому світі, ніж це можуть уявити собі батьки, хоч самі колись були дітьми. В цьому дитячому світі все здається новим і неочікуваним. Кожна година приносить нові загадки, здивування, потрясіння, і, проживаючи ці години, маленька дитина гостро відчуває свою безпорадність у порівнянні з дорослими. Батьки не можуть знову повернутися у той світ маленької дитини, але вони повинні і можуть зрозуміти, що мешкання в ньому пов’язано з широким колом переживань, в тому числі і страхів.

Найбільша кількість різноманітних страхів трапляється саме у дітей старшого дошкільного віку. Це пов’язано з дорослішанням дитини, активним розвитком її мислення.  У цей період дитина припиняє вірити у казкових персонажів та безсмертя й починає розуміти, що життя не нескінчене. Саме складність сприймання цієї реальності і породжує виникнення у старших дошкільників страху смерті. Із ним пов’язані й інші страхи, характерні для цього віку:

• нічних жахів
• тварин
• вогню
• стихії
• війни
• нападу
• зараження хворобою тощо.

У віці від двох до п’яти років діти найчастіше бояться:

• темряви
• казкових персонажів
• уколів
• болю
• висоти
• замкненого простору
• раптових звуків.

Поради батькам щодо зниження рівня страхів у дитини:

- Пам’ятайте, що дитячі страхи – це серйозна проблема, не треба сприймати їх тільки як «вікові» труднощі.

- Не іронізуйте, дитина зрозуміє, що захисту чекати ні від кого, і остаточно закриється.

- Спрямовуйте і контролюйте перегляд дитячих мультфільмів, намагайтеся, щоб діти дивилися передачі з позитивними героями, орієнтовані на добро, тепло.

- Прагніть, щоб у родині була спокійна, доброзичлива атмосфера, уникайте конфліктів, сварок, особливо в присутності дітей.

- Не залякуйте дитину: «Не будеш спати – покличу вовка».

- Більше заохочуйте, схвалюйте й морально підтримуйте дитину.

- Малюйте з дитиною страх і все те, чого вона боїться. Тему смерті краще виключити. Саме заняття має тривати не більше 30 хвилин. Малюйте страх фарбами, у кілька прийомів.

- Після закінчення заняття похваліть дитину, а через кілька днів обговоріть з нею малюнок.

- Можна запропонувати знищити малюнок: порвати або спалити.

- Не чекайте швидкого результату, страх не зникне одразу.

- Змініть образ страху.

- Грайте за ролями. Рольові ігри хороші тим, що дозволяють моделювати практично будь-яку ситуацію, що викликає в дитини тривогу, і розв’язати її ненав’язливо, у грі, формуючи у такий спосіб у свідомості дитини досвід подолання свого страху.

- Посмійтеся разом з дитиною. Цей спосіб передбачає наявність фантазії в батьків. Придумайте якусь історію (обов’язково страшну) із власного дитинства, про те, що ви й самі так само боялися, а потім перестали. Нехай син або донька посміється з вас. Адже одночасно вони сміються й над своїм страхом.

- Пам’ятайте – дитина має право на помилку!

- Дитина повинна знати – батьки в будь-якій ситуації підтримають її і не стануть менше любити.