Сторінка практичного психолога
Слободенюк Ольга Олександрівна
Посада: практичний психолог
Освіта: повна вища
Закінчила Національний Авіаційний Університет, Гуманітарний Інститут, Кафедра психології та соціології.
Спеціальність: «Психологія»
Кваліфікаційний рівень: спеціаліст другої категорії
Педагогічний стаж: 6 років
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Поради для батьків
Як допомогти дитині навчитися стійкості у воєнний період
- Говорити з дітьми. Чесно, просто і впевнено відповідати на запитання, які виникають у дітей. Уважно вислуховувати їхню думку. Допомагати проговорювати й називати почуття й емоції. Не залишати дітям місця для сумнівів (наприклад, «Я завжди буду про тебе піклуватися»).
- Створити емоційно безпечний простір для дитини. Проводити з нею час, гратися, читати, бути в полі зору дитини.
- Обмежити кількість часу, що проводиться за переглядом новин.
- Пам’ятати, що стрес від війни посилює щоденні побутові стреси. Дитина може демонструвати нетипові для неї реакції на звичайні події. Дорослий повинен заспокоїти й дати впевненість, що в будь-якому випадку її розуміють і підтримують.
- Дотримуватися розпорядку дня, причому бажано, щоб він був схожим на довоєнний. Це дасть змогу мінімізувати стрес.
- Повторювати дітям, що з ними все буде добре. З іншого боку, проговорити деталі плану евакуації, якщо обставини зміняться. Також варто пояснити, що кожен нині виконує свою роботу для перемоги та розбудови стабільного майбутнього: дорослі – працюють (військові, тер оборона, волонтери та ін..), діти – граються, навчаються, і це їхня не менш важлива робота.
- Подбати про себе. Це дасть змогу відновити власний ресурс, щоб і надалі піклуватися про дитину.
- Відслідковуйте незвичайну поведінку дитини з метою не пропустити ознаки тривожності чи страху, які вона не може передати словами.
- Долучайте дитину до допомоги, принаймні, у побутових справах, що вона може виконувати, відповідно до свого віку. Так вона почуватиметься впевненіше.
- Говорити з дитиною про майбутнє, мріяти та будувати плани. Їй потрібна впевненість, що погані часи обов’язково закінчаться.
*****
Пам’ятка для батьків
Адаптація потрібна кожній дитині
Яким би чудовим не був садок – це нове оточення, нові для дитини люди (великі й маленькі), звикання до яких не завжди може проходити легко й рівно навіть у найбільш товариського і відкритого малюка. Особливо, якщо батьки не знають, як правильно допомогти дитині прийняти нові умови.
Адаптація - це залучення дитини в простір і колектив, яке відбувається шляхом формування у неї довіри до них.
Крім того, це перший великий успіх дитини – вона змогла відпустити батьків і влилася у свій перший колектив.
Орієнтація направляється на налаштованість дитини. Все починається зі знайомства дитини з простором закладу, під час якого визначається, наскільки дитина готова відвідувати садочок.
Адаптація відбувається крок за кроком у залежності від настрою й готовності дитини рухатися далі.
Етапи адаптації:
- дитина разом із батьками приєднується до прогулянки в садку;
- введення в групу і знайомство з колективом;
- дитина залишається без батьків на кілька годин;
- дитина залишається одна до обіду;
- дитина залишається на сон, але відразу після цього її забирають батьки;
- дитина залишається без батьків на цілий день.
Основний процес адаптації триває перші 3 тижні.
Терміни повної адаптації варіюються індивідуально для кожної дитини. В цілому, адаптація триває 6-8 тижнів, за умови, що вона не буде перервана.
Адаптація – це робота не тільки всієї команди садка і малюка, але і його батьків. Вони повинні бути готові його відпустити. Діти чутливі до настрою батьків, тому якщо дорослі вагаються, то період адаптації затягується.
Важливо, щоб батьки створювали в дитини позитивні асоціації, пов'язані із садком. А такожне переривати процес адаптації, інакше його доведеться починати спочатку.
Батьки найкраще знають свою дитину, тому вони повинні тісно співпрацювати з педагогами та вихователями. Їм слід заздалегідь проговорити, як вихователь має діяти в тій чи іншій ситуації з дитиною: перед сном або якщо малюк не хоче їсти.
Адаптація закінчується тоді, коли дитина спокійно відпускає батьків і з задоволенням йде в садок.